Анатолій ДНІСТРОВИЙ
Тривогою Бреґовіча

візьми в дорогу їхній попіл
в якому стогін барабанів
в якому крики наречених
перед багаттями ночей
перед світанками плачів

ікони згарища і крові
у їхніх поглядах тужливих
у їхніх радощах тривожних
все що зосталося від тих
у кого тіл уже нема

аще згадай сумні весілля
коли приречено сміялись
ті що навіки розлучились
у темних нетрищах землі

візьми в дорогу їхній попіл
візьми в дорогу їхні коси
візьми в дорогу їхні сльози

і не мовчи
лиш не мовчи

webmaster М. Рум'янцев
wisdomer@mail.ru